У наше життя приходить радість, коли є чим зайнятися, є кого любити і є на
що сподіватися.(Віктор Франкл)

Привіт, я - Наталія і в моє життя прийшла РАДІСТЬ...

понеділок, 26 травня 2014 р.

Веселая грусть?...

Привіт мої красотулі!!!
Я вже три рази витерла те, що щойно написала :))), руки і думки не складаються сьогодні... жара...
Довгих траляляшних промов писати не буду... переходжу до діла...
Перше завдання проКРАСКИ далось мені... ох... не знаю... ВАЖКО, коли виходиш із зони комфорту... ( а саме таке було завдання :)
Що ж виводить мене з зони комфорту? Спочатку я думала про червоний колір... і ... передумала, бо більше мене дратує ЗОЛОТО, ну не люблю я пишності, гламуру і.... золота( короче, в минулому житті я принцесою точно не була і весь свій час в вишуканих палацах не втрачала ;))) Потім - яскраві кольори... мені більше подобаються ніжнятінські відтінки...
Дивіться самі , що з того вийшло... (ця скрап сторінка ???  2-га у моєму житті)

Фон я робила на білій акварельці (ризикнула :) і ,в результаті творчого безпорядку, фон видно трохи зліва і внизу :))) там є кусочок книжного листа, гарячий ембоссінг сліди від трафарету кружечки, бризги, клякси, краски...

Цей домік завалявся в моїх роздруківочках вже давно , а сюди вписався зразу :)
Це акварелька художниці-самоучки(дівчата, беремо приклад!!!!) Сунгі Парк ... а от головна картинка з балериною...шкода,  не знаю хто автор...

Вирізка з журналу - "шестеренка", кутики - це залишки від рамки-чіпика (вот я ляпа, ну нічого не сфотала "до" і "після" :)


Огроменний кусок золота ;)))))) - це висічка з паперу, покрита блискітками( ще раз я вийшла з зони комфорту - не люблю близкіток :)
ЕЛЕНА, СПАСИБО ТЕБЕ ЗА ЧУДЕСНОЕ ЗАДАНИЕ!!!

Добре, з СП розібрались, а тепер ви спитаєте мене " о чем это я??? " Розказую :)))
Надихнув мене бложик Чай с корицей, дівчата придумують такі речі для мозгів... ну просто шик!!! Мені , звісно, до них не допригнути( в майстерності) , ну то що -  не пригати? - ПРИГАТИ обов'язково!!!!
Завдання називається ОКСЮМОРОН -поєднання непоєднуваного...

В моїй роботі - це назва "Веселая грусть" і деякі детальки...
Бувають моменти, коли я перебуваю у стані "веселой грусти"... Як це? Для мене це відчуття схоже з ностальгією за тим, чого не повернути. Пам'ять повертає тебе в щасливі і дорогі серцю миті , але розум говорить , що це -давно в минулому... і саме в такі моменти приходить веселая грусть- ти рада, що все це було з тобою, але слово "було" навіває сум...
Тому я обрала картинку з балериною... Вона сидить на березі моря і слухає музику дощу, що в її думках - вирішувати вашій фантазії...
Саме зображення дівчини- вже оксюморон, що вона робить на березі моря в балетній пачці!?
А може вона, стіл і грамофон - знаходяться в кімнаті, а море довкола - це її уява, вона мріє про те, щоб втекти зі стін будинку і опинитись біля  морських хвиль?...
"Шестеренки" на загальному фоні теж виглядають оксюморонно (якщо можна так сказати), тут вони символізують важкий механізм душевних переживань, набагато складніший ніж гра грамофона...
Ой, сподіваюсь я вас не заплутала :))) 
Маю для вас дещо про "веселую грусть"
 
"Сыщики и веселая грусть"
- Не пойму, Холмс, почему Вы оказываетесь всегда в смешных ситуациях?
- А Вы где же?
- Ну, сэр, за Вами мне не угнаться.
- В смешных говорите?
- Так точно!
- Что ж, скажу: так велит Мореход.
- Вот насмешили! - Он что же, - такой весельчак?
- Отнюдь. Грустнее его я не встречал человека.
- Зачем же он делает из нас шутов?
- Вы не догадываетесь?!
- Нисколько, Холмс!
- Какой же Вы смешной, Ватсон. Ведь так он хочет уравновесить свою безмерную грусть.
Александр Сизиф
Додаю роботу до завдання  Київського скрапклубу
Для мене романтика - це можливість послухати дощ, помріяти, згадати , подумати про хороше під його заспокійливі звуки!!!
 
Пишіть мені, щоб "уравновесить мою веселую грусть!!!!!"

P.S. Грусть-это хорошее, на самом деле, явление в жизни человека.Она позволяет гораздо тоньше воспринимать реальность...



17 коментарів:

  1. Перший раз тобі пишу, хоча почитую твої пости з величезним задоволенням. Ніяк себе не пересилю писати про особисте, якась "затиснута в лещатах" я у себе в блозі. Що це я про себе, сторінка вийшла - просто класнюча! Я у захваті!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Привіт Аня!!! Ти знаєш, я давненько хочу заглянути в твій блог, але в мене не виходить (кидає мене на гугл+, а далі до тебе я не можу попасти :), може скинеш ссилочку на блог :)?
    А особисте в блозі... ти знаєш, я б могла стільки всього написати... , але мене стримує моє фото і близькі люди які мене читають... вже шкодую, що не взяла псевдонім і чуже фото - так простіше писати про все, що хочеш...
    Дякую тобі за комент, чекаю на адресу твого блогу!!!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Привіт, Наталю! Те, що мене можуть читати родичі та знайомі - дуже стримує. Хоча в житті - я, що називається "болтушка" і дуже легко знаходжу спільну мову з різними людьми. Ти для мене у певному сенсі як взірець, бо блогожиття ми розпочали у січні, але ти активна ( як у блозі, так і у скрапі), а у мене постійно не вистачає часу (хочеться реалізовувати свої гори ідей, а я здебільшого тільки споглядаю на інших).
    Ось моя віртуальна адреса: http://polannamade.blogspot.com

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Привіт, Анюта!!! А я вже до тебе забігала!!!! І знаєш чого мені бракувало? Самої хазяюшки, де твоя фоточка ? :))) так хочеться пізнати тебе, твої думки і переживання через твої роботи!!!!( а з ними і текстик напишеться :)))
      ти знаєш , я така сама перфекціоністка як і ти!!! це добре, якби не було так зле... так , так - це я тільки, можна сказати, на днях зрозуміла!!! в мене теж є таке : "ой, не буду цього робити, бо ще досконало цього не знаю...", а часіки то тікають, життя проходить, а коли як не сьогодні???
      Перфекціонізм страшно тормозить, ти "медлишь" і втрачаєш купу енергії!!!
      А давай до нас на СП проКраски і на createUP!!!! ТАМ ПОТРІБНА ФАНТАЗІЯ , а матеріали...бачила б ти як їх в мене мало!!! в дівчат цілі кімнати добра ;))) , а ЧАС... да - його малувато... раніше я сиділа до 3-ї, 4-ї ранку! тепер - просто не можу, синіша і чоловік - важливіші...
      Ну то як?

      Видалити
  4. Наталочко, так багато хочеться тобі написати... (та старшенька чекає, щоб пограти у комп'ютерні ігри та і у мене купа роботи - головний мій перфекціонізм у їжі і ії приготування з'їдає майже увесь мій час). Матеріалів у мене чималенько (тому так і прикро, що лежать без діла), а назву блогу змінила (дякую, що написала про Гугл+, це я випадково щось нахімічила, тепер буду намагатись розібратися де і що виправляти). Я вирішила свій перфекціонізм засунути собі... далеко і просто намагатися творити так як у мене виходить. Дякую тобі за запрошення до СП, та я точно ще не "доросла"...фотку сроко розміщу (відчуваю, що це просто необхідність). P.S. я також час від часу хочу випустити душу на скрап-простір, та мої дівчатка мене тримають дуже міцно...

    ВідповістиВидалити
  5. Анюта дітки, звичайно, - святе, але для себе коханої і для того, щоб випустити душу час ТРЕБА шукати :)))
    P.S. і хто тобі сказав, що ти не доросла!? мабуть, твій внутрішній перфекціоніст? ;)))

    ВідповістиВидалити
  6. Анюта, ти уявляєш, енергія думки таки працює!!!!!!
    Сьогодні я прочитала таке!!!! мене це захопило, вразило і я не можу не поділитись з тобою і з усіма!!! (планую написати окремий пост)
    я знайшла відповіді на багато запитань і впевнена, що ти теж задумаєшся!!!!
    Заходь в блог Поліни
    http://blog.polinakhoronko.ru/2014/05/show-your-work.html?showComment=1401284014538#c5239821997124248329
    погуляй усіма ссилками і прихопи з собою крила для творчого польоту :)))

    ВідповістиВидалити
  7. Слушаай, а я ведь поняла всё, что ты написала!! Никогда бы не подумала, что смогу без всяких там переводчиков уловить всю суть этого языка! Как хорошо ты описала это чувство "весёлая грусть"...... это и вправду не тоска, не печаль, не просто грусть... а именно светлая грусть.... когда по-хорошему грустишь........ Очень хорошо ты описала!
    И работа вышла довольно интересной! А балерина - картина Михаила Хохлачева :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Марина, спасибо за такой теплый комент!!!
      Рада, что смогла передать "веселую грусть", как я ее понимою и чувствую!!!
      А работа... знаю - она не идеал и не верх совершенства, но мое желание творить (и научиться это делать) всегда преобладает над моим перфекционизмом (иначе можна никогда не начать действовать :)))
      И.... спасибо за автора картины!!!

      Видалити
  8. Привіт!Я одержую масу задоволення і від прочитаного і побаченого.Особливо подобається вгадувати,що ти хотіла сказати тією чи іншою деталлю.Завжди дивує як на такому маленькому клаптику можна вмістити стільки відчуттів і переживань.Дякую.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дуже дякую!!!! я ,як завжди, вся розтанула від таких коментарів!!!

      Видалити
  9. очень здоровский коллаж! продуманный, осмысленный и глубокий. и поза балерины удивительно хорошо описывает сюжет коллажа:)
    о, на счет золота очень тебя понимаю. но в сочетании с синим он превращается медь, в хорошем смысле:)
    и спасибо за ссылку на Полину. зафренжусь)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо, большущее!!! А Полина, даааа - девушка со смислом ;))))

      Видалити
  10. очень необычное сочетание шестеренок, моря. кружвных мотивов.
    а про грусть полностью согласна

    ВідповістиВидалити
  11. Наташа, какой интреесный и многодетальный коллаж! с интересом разглядывала детали и... читала (хоть я не владею украинским, но поняла всё). Спасибо, что творишь вместе в блогом "Чай с корицей"!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибо большущее!!!!! как приятно!!!
      а по поводу украинского... рада, что ты поняла... знаю, что когда включить переводчик , то местами смысл и красота текста (если такая имеется :) нарушается.... я вот думаю... перейти мне на русский или как ? :)) правда, граматика моя хромает...но ...будем учиться... на родном языке как-то и "язык без костей", как говорится...

      Видалити