У наше життя приходить радість, коли є чим зайнятися, є кого любити і є на
що сподіватися.(Віктор Франкл)

Привіт, я - Наталія і в моє життя прийшла РАДІСТЬ...

пʼятниця, 28 лютого 2014 р.

Вечірка у Гетсбі

Привіт-привіт!
Хочу продовжити свої "походеньки історичними вулицями " минулого.
У  Вінтажних розкопках   я  відчинила розкішні  двері "Belle epoque" , а сьогодні будуть .......
джазові 20-ті.
На одному з сайтів ( коли розбиралась де ретро , а де вінтаж) знайшла такий абзацик:

"На важное мероприятие идеально подойдет стиль 20-х , в котором можно почувствовать себя одной из гостей на вечеринке Великого Гетсби..."

Вечірка Великого Гетсбі???
 Мені було страшно цікаво дізнатися хто такий Гетсбі, і з чим "його їдять".
Роман американського письменника Ф.С.Фіджеральда " The Great Gatsby" я не читала , тому вирішила подивитись фільм 2013 року з такою ж назвою.



Фільм мене вразив...  в серці і досі звучить мелодія від Lana Del Rey  "Young and Beautiful" - мурашки бігають... ( тут переклад ). Ця пісня дуже точно передає  ілюзію любові  Гетсбі...


Щоб вам було зрозуміліше дивитись фільм , напишу,що відбувалося в США на початку 20-х.

Закінчилась Перша світова війна.
 З 1920-по 1933 роки  починається епоха "Сухого закону"  ( дуже цікава стаття про те, Что дал миру сухой закон? ). Але в країні відбувається "все с точностью до  наоборот": приходить час бутлеггерів(англ. bootlegger-контрабандист, підпільний торговець спиртним) - королів контрабандного алкоголю ,гангстерів, мафії, розпусти і корупції.
Багачі насолоджуються яскравим життям в спікізі (англ.-speakeasy або  blind pig - нелегальний клуб , в якому продавали алкоголь) під звуки джазу і запах сигар...
Змінюється образ жінки , яка разом з "сухим законом" отримує виборче право і відчуття рівності з чоловіками, що виражається в  довжині спідниць, суконь, в яскравому макіяжі та стрижці. Жінки п'ють, палять, ходять в спікізі...(важливо знати, що це був "удел богатых", бідні просто не могли собі цього дозволити).
Модними стають   приватні вечірки з коктейлями, танцями, музикою і всіма " выплывающими из этого фактами"...
Американці ростуть на легендах про відомих міліонерів , які вирвались з бідності і "зробили себе самі" (американська мрія )

Головна ціль Фіцджеральда — розвінчання міфу про  американську мрію у романі “Великий Гетсбі”, він  доводить, що людина, яка все своє життя розтратила на здобуття матеріальних благ, не стає щасливішою від цього, а навпаки, втрачає своє власне “я”, свій духовний світ і, як наслідок, бажання жити повноцінним життям.
 
Про що фільм?

За словами База Лурмана (режисера фільму), ідея екранізувати «Великого Гетсбі» виникла у нього під час світової фінансової кризи, коли він спостерігав за масовою панікою та істерією, що охопила людей у ту пору.
«Якщо ви поставите людей перед дзеркалом, котре скаже їм: ви були п’яні від грошей, – вони не захочуть у нього дивитися. Але якщо ви спроектуєте відображення на іншу епоху, то така історія буде користуватися попитом» – сказав він у одному з інтерв’ю.
 І така проекція вдалася , адже у історії, котра сталася без малого сто років тому, з легкістю можна побачити до болю знайомі обличчя тих, хто живе поміж нами тут і зараз, сповідує ті ж самі цінності і веде – чи прагне вести – такий само спосіб життя.

Отже, США, 1922 рік. Перед нами постає так звана «епоха джазу» – спокусливо блискуча, вільна від умовностей, моральних обмежень та стереотипів. У повітрі ще пахне порохом минулої війни, і цей запах змішується з духом Великої Депресії, що поступово насувається на країну – але люди цього ще не знають. Вони зайняті зовсім іншим: бідні вибиваються з сил, намагаючись заробити на шматок хліба хоч найбруднішою працею, багаті… теж вибиваються з сил, охоплені дикою гонитвою за розкішшю та задоволеннями, прагненням урвати від життя все, що тільки можна. Кожен свій день ці люди, чиє життя складається з блискавичної зміни шикарних туалетів, ексклюзивних авто, вишуканих страв та вечірок у фешенебельних маєтках, проживають так, ніби він – останній. І найяскравішою зіркою на їхньому небосхилі сяє неперевершений містер Джей Гетсбі – володар маєтку, схожого на казковий замок, куди день і ніч, не чекаючи на запрошення, стягуються «сильні світу цього», щоб якось аж оскаженіло віддаватися розвагам та веселощам, котрим тут немає меж.


Хто він такий, цей загадковий багатій, саме ім’я котрого відкриває будь-які двері і вирішує будь-які проблеми? Звідки він з’явився? Чому він не любить говорити про своє минуле, а коли говорить – щось у його словах, незважаючи на щиру посмішку, видається фальшивим? Звідки у нього такі божевільні гроші, котрими він розкидається навсібіч, і чому він тримає свій дім відкритим для всіх бажаючих, не прагнучи особистого знайомства з гостями? Він носить елегантні костюми, він увічливий та уважний, він має симпатичну звичку звертатися до кожної людини «друже мій», і сам, як не дивно, мало чим нагадує представників «вершків суспільства», котрими щовечора переповнений його дім . Але до самого кінця у глядача виникають труднощі з його сприйняттям: неможливо сказати з упевненістю – подобається тобі Джей Гетсбі, чи ні. І не факт, що фінал, коли, здавалося б, розкриваються усі таємниці і зриваються маски, допоможе визначитися з цим питанням.( джерело )
 
Так хочеться зберегти для вас інтригу, щоб ви, як і я поступово ,крок за кроком, відкривали для себе Гетсбі і його тонку , романтичну душу,історію його життя. Щоб побачили і зрозуміли  зелений вогник, який зберігає таємницю і маленький ключик до душі загадкового незнайомця.... Щоб дізналися, для кого насправді влаштовував гучні вечірки Гетсбі ...
Тому ставлю три крапки!
 Дивіться і ловіть свої емоції...

Напишу лише ,що "роман, который увидел свет в 1925 году, стал одним из лучших образчиков эпохи Потерянного поколения, а Фицжеральд — одним из лучших писателей своего времени. С затаенной грустью он писал об обществе, катящемся к моральному упадку и разложению, о герое, который чужд этому обществу и не может найти в окружающем ему мире свое место. Идеалист и романтик по натуре своей, тот, на ком лежит отпечаток Первой Мировой войны.
Трагедия Джея Гэтсби — это трагедия всего Потерянного поколения."  ( джерело)

До речі vk.com є  ціла група прихильників цього фільму.

Так короткий абзацик і моє бажання потрапити на вечірку Гетсбі, привели мене в цілий світ емоцій і вражень!!!
 Казка про неземне кохання , про мрію, ілюзію, про всепоглинаючу  безпечність , яка ламає інших людей , а потім втікає і ховається в своєму розпустному світі ...
Реальність здатна розбивати мрії, а минуле неможливо повернути...

Можливо і ви познайомитесь з Великим Гетсбі і  з його усмішкою :
" такую улыбку, полную неиссякаемой ободряющей силы, удается встретить четыре, ну — пять раз в жизни.  И вы чувствуете, что вас понимают ровно настолько, насколько вам угодно быть понятым, верят в вас в той мере, в какой вы в себя верите сами, и безусловно видят вас именно таким, каким вы больше всего хотели бы казаться."
                                     Можливо хтось з вас вже бачив цей фільм або  читав
                                                        книжку? Які враження були у вас?



 

2 коментарі:

  1. я смотрела) но фильм мне не понравился((( съёмка, да (никак не могла отделаться от мысли чего-то знакомого, пока не увидела имя режиссёра в титрах - его же стиль!) саундтрек, да, классный!
    надо книгу прочесть обязательно, может тогда я пересмотрю, рассмотрю, раскрою для себя ту идею, которую Фиджеральд пытался донести?!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Да.... фильм оставляет в душе пустоту, словно ты, как и сам герой
      пережил большое разочарование... Но фильм меня тронул...
      А книгу я тоже хочу прочесть :)))

      Видалити